Уƒ≥ти
р≥вн≥ у своњх правах незалежно в≥д походженн¤, а також в≥д того, народжен≥ вони
у шлюб≥ чи поза ним. Ѕудь-¤ке насильство над дитиною та њњ експлуатац≥¤
пересл≥дуютьс¤ законом. ”триманн¤ та вихованн¤ д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, позбавлених
батьк≥вського п≥клуванн¤, покладаЇтьс¤ на державу. ƒержава заохочуЇ ≥ п≥дтримуЇ
благод≥йницьку д≥¤льн≥сть щодо д≥тей.Ф
онституц≥¤ ”крањни. –озд≥л 2, статт¤ 52.
ќпис проблемноњ ситуац≥њ: в наш час економ≥чноњ нестаб≥льност≥
найб≥льше страждаЇ соц≥ально-незахищене населенн¤. —еред них д≥ти-сироти. “е,
що дитина в дитинств≥ не в≥дчула батьк≥вськоњ ласки та теплоти, впливаЇ на њњ
подальше житт¤ в сусп≥льств≥. ¬она в≥дчуваЇ себе н≥кому непотр≥бною. ожен з
нас несе в≥дпов≥дальн≥сть не лише за себе, але також ≥ за оточуючих, а саме за
таких д≥тей, ми повинн≥ допомогти њм нормал≥зувати св≥й стан в сусп≥льств≥.
ѕроблема досл≥дженн¤: к≥льк≥сть д≥тей Ц сир≥т в Ќ≥жин≥, причини
њх сир≥тства. ÷≥ль: встановити к≥льк≥сть сир≥т в м. Ќ≥жин≥ та
причини сир≥тства.
«адача досл≥дженн¤:
1. ќпитати роб≥тник≥в молод≥жного в≥дд≥лу ћ≥ськвиконкому.
2. ќпитати роб≥тник≥в оп≥кунськоњ ради.
ќбТЇкт досл≥дженн¤: д≥ти-сироти. ѕредмет досл≥дженн¤:
к≥льк≥сть д≥тей-сир≥т та причини сир≥тства. √≥потеза досл≥дженн¤:
в звТ¤зку з поганим економ≥чним станом, з втратою моральних ц≥нностей у
сусп≥льств≥, к≥льк≥сть д≥тей-сир≥т зросла. ƒосл≥дженн¤ проводилос¤ у
форм≥ ≥нтервТю.
ƒ≥ти-сироти Ц нев≥дТЇмна ознака нашого часу.
ѕроблема д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без п≥клуванн¤ батьк≥в, не зникла з народженн¤м
новоњ держави, а навпаки, катастроф≥чно поглибилась п≥д впливом алкогол≥зму,
наркоман≥њ, втрати духовних ц≥нностей та морального розпаду, ставши проблемою
сир≥т при живих батьках, проблемою Усоц≥ального сир≥тстваФ. ¬ ”крањн≥ з 90 тис.
д≥тей, ¤к≥ втратили батьк≥вську оп≥ку, т≥льки 10% Ц б≥олог≥чн≥ сироти, ¤к≥
втратили батьк≥в внасл≥док траг≥чних обставин. 90% Ц це д≥ти, батьки ¤ких
в≥дмовилис¤ в≥д виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в. –озвиток сусп≥льних в≥дносин в
”крањн≥ потребуЇ перегл¤ду давно сформованоњ системи вихованн¤ д≥тей,
позбавлених батьк≥вського п≥клуванн¤. ≤нтернати вже не в змоз≥ в повному обс¤з≥
виконувати функц≥њ п≥дготовки д≥тей до дорослого житт¤. ѕрофес≥йн≥ та життЇв≥
навички, ¤ких д≥ти набувають у державних закладах, не дозвол¤ють њм бути
достатньо конкурентноспроможними на сучасному ринку прац≥. “обто ≥ в дорослому
житт≥ вони Ц УсиротиФ. ћ≥жнародний досв≥д оп≥ки над д≥тьми-сиротами та д≥тьми,
позбавленими батьк≥вського п≥клуванн¤, доводить пр≥оритетн≥сть с≥мейних форм
оп≥ки. Ќаша крањна п≥клуЇтьс¤ про д≥тей-сир≥т. ÷е можна побачити з того, що
наша влада приймаЇ закони, що стосуютьс¤ пол≥пшенн¤ житт¤ таких д≥тей. р≥м
того ≥ в наш≥й крањн≥ розпочато роботу по створенню ≥нституту прийомноњ с≥мТњ.
ћ≥сто Ќ≥жин не Ї
виключенн¤м. ≤ в ньому Ї д≥ти з траг≥чною долею. ћожливо не можна так казати,
але мабуть вони б≥льш щаслив≥ з≥ своњми оп≥кунами, н≥ж з батьками, ¤к≥ зовс≥м
не звертали н≥¤коњ уваги на них. ¬ Ќ≥жин≥ також м≥сцева влада намагаЇтьс¤
пол≥пшити умови житт¤ д≥тей-сир≥т, спри¤Ї тому, щоб с≥мТњ брали оп≥ку над ними,
робить все можливе, щоб оздоровити таких д≥тей, хоч це зараз так складно. ¬
Ќ≥жин≥ Ї 92 дитини, ¤к≥ мають статус сироти чи дитини п≥д оп≥кою. ¬ нашому
м≥ст≥, ¤к ≥ в ”крањн≥ взагал≥, б≥олог≥чних сир≥т, тобто тих, у кого померли
батьки, - менш≥сть. Ѕ≥льшу частину складають так≥, у ¤ких один з батьк≥в помер,
а другий не займаЇтьс¤ вихованн¤м дитини, веде нездоровий спос≥б житт¤.
ѕом≥ркуЇмо над цифрами.
1. ќдин з батьк≥в помер, другий - в м≥сц¤х позбавленн¤ вол≥. |
15 |
16,3% |
2. Ќев≥домо де батьки |
17 |
18,5% |
3. ѕовн≥ сироти. |
25 |
27,2% |
4. ќдин з батьк≥в помер, другий - не займавс¤ вихованн¤м, веде нездоровий спос≥б житт¤. |
35 |
38,0% |
|
92 |
100% |
«азвичай, ¤кщо у дитини немаЇ батьк≥в, то њњ
беруть на вихованн¤ родич≥: бабус¤ та д≥дусь, т≥тка. ¬они робл¤ть все можливе ≥
не можливе, щоб дитина не почувала себе залишеною, намагаютьс¤ дати њй все,
чого вона потребуЇ, хоч це так важко, особливо дл¤ тих оп≥кун≥в, ¤к≥ отримують лише
пенс≥ю ≥ працювати вже не можуть. « моменту народженн¤ дитини до њњ повнол≥тт¤
проходить складний ф≥зичний та духовний розвиток дитини. —учасн≥ науков≥ знанн¤
говор¤ть про те, що раннЇ дитинство дуже важливе дл¤ розвитку особистост≥. ¬
цей пер≥од в орган≥зм≥ дитини в≥дбуваютьс¤ найб≥льш≥ зм≥ни, виховуютьс¤ дуже
важлив≥ навики, звички, формуЇтьс¤ характер, схильност≥ до чогось, все те, що
буде в≥д≥гравати р≥шучу роль в подальшому розвитку дитини. –озвиток дитини
залежить не т≥льки в≥д природних задатк≥в, але ≥ в≥д оточуючого соц≥ального
середовища, в ¤кому знаходитьс¤ дитина, в≥д р≥вн¤ задоволенн¤ потреб дитини та
в≥д член≥в його с≥мТњ. —еред духовних потреб, що необх≥дн≥ маленьк≥й дитин≥,
сл≥д в≥дм≥тити почутт¤ любов≥, особливо матер≥, почутт¤ безпеки, ¤ке даЇ с≥мТ¤.
Ѕагато позитивних та негативних ¤костей людини мають св≥й початок саме в
ранньому в≥ц≥. ажуть, що та дитина, основн≥ духовн≥ потреби ¤коњ в ранньому
дитинств≥ були обмежен≥, формуЇтьс¤ ¤к особист≥сть трохи пов≥льн≥ше.
∆итт¤ с≥мТњ, а значить ≥ дитини, головним чином
в≥дбиваЇтьс¤ на характер≥ та особистост≥ батьк≥в, на њх в≥дношенн≥ один до
одного, до д≥тей, на њх почутт≥ в≥дпов≥дальност≥ за всю с≥мТю. „ерез це, коли в
с≥мТњ один з батьк≥в перестаЇ виконувати своњ обовТ¤зки, то дитина переносить
це дуже складно. ј коли дитину залишають ≥ мати, ≥ батько, то ц¤ ситуац≥¤ Ї ще
б≥льш складною. „ому? “ому, що дитина гадаЇ, що вона не Ї досконалою, що
щось вона зробила не так, що саме вона винна в тому, що њњ залишили батьки.
“ак≥ почутт¤ можуть не залишати њњ все житт¤. ≤ ¤к результат Ц це впливаЇ на њњ
майбутнЇ. —≥мТ¤ важлива не т≥льки дл¤ маленькоњ дитини, а також ≥ дл¤ п≥дл≥тка,
коли вона в≥д≥граЇ ор≥Їнтовну роль. ƒитина почуваЇ себе самотньою, залишеною
ус≥ма. „ому ми вибрали саме цю тему: ми спод≥ваЇмось, що вона приверне увагу до
д≥тей, ¤к≥ д≥йсно потребують нашоњ оп≥ки та п≥дтримки. ¬ одному з ≥нтернат≥в
проводилос¤ опитуванн¤. ƒ≥т¤м потр≥бно було заповнити анкету, ¤ка м≥стила коло
питань, що стосувалис¤ р≥зних стор≥н житт¤ сир≥т. «г≥дно з результатами
опитуванн¤ вихованц¤м найб≥льше не вистачало у дитинств≥ домашнього тепла.
ќсновним в житт≥ людини вони визначили на¤вн≥сть м≥цноњ с≥мТњ та власного дому.
ожен з таких д≥тей маЇ право на щаст¤, ≥ кожен з нас Ц це той, хто може њм
його принести. “ож не треба га¤ти часу!
УЌе вдовольн¤йс¤ обтинати дике дерево, а
намагайс¤ нащепити на нього добр≥ галузки, щоб воно давало добр≥ плодиФ. (ћ≥шель
уаст)Ф
ƒодаток є 1. ѕитанн¤ ≥нтервТю:
1. „и вважаЇте ¬и категор≥ю д≥тей-сир≥т соц≥ально незахищеною?
2. „и Ї тенденц≥¤ росту к≥лькост≥ д≥тей - сир≥т в
наш час?
3. „и впливаЇ на майбутнЇ дитини те, що вона залишена батьками? оли
ситуац≥¤ г≥рша: коли вони померли, чи в≥дмовилис¤ в≥д нењ?
4. як ¬и гадаЇте, де дитин≥ краще : в с≥мТњ чи в дит¤чому будинку (колектив
виховуЇ дитину, можливо, краще бути серед дит¤чого колективу)?
5. якою повинна бути людина, с≥мТ¤ дл¤ того, щоб њй дов≥рили вихованн¤
такоњ дитини?
6. —к≥льки д≥тей-сир≥т в наш час в Ќ≥жин≥?
7. ѕричини сир≥тства в нашому м≥ст≥?