Независимый журнал студенческого научного и литературного творчества
11.ЧИ КОРИСТУЄТЕСЬ ВИ ТЕЛЕФОНОМ?
Гавриленко А., Вороченко Т.
Мабуть, у наш час це питання здається безглуздим, бо відповідь буде стверджувальна. Усі оцінили переваги цього способу зв’язку – це дешево, швидко, надійно. Хоча... якщо з першим пунктом такого твердження ще можна погодитися, то щодо другого та третього виникають деякі сумніви. Ці сумніви виникли також у студентів 5 курсу факультету іноземних мов Ніжинського державного педагогічного університету Вороченко Тетяни Миколаївни та Гавриленка Андрія Олександровича, їх зацікавила саме проблема швидкості та надійності зв'язку за допомогою мережі квартирних телефонів у місті Ніжині.
Як відомо, на кінець 2000 року абонентів міського вузла електрозв'язку обслуговують АТС-2, АТС-3, АТС-4, АТС-5 та АТС-6. Серед частини абонентів цих АТС було проведено опитування (звичайно, використовуючи телефон), результати якого повністю підтвердили гіпотезу авторів (яка, до речі, будувалася на їх власному кількарічному досвіді користування послугами мережі електрозв'язку).
Отже, суть гіпотези: якість послуг, які надаються абонентам АТС -2, АТС-3 та АТС-4 не зовсім відповідає існуючим стандартам і може бути оцінена як "задовільна" через такі недоліки:
1/ погано чути іншого абонента під час розмови;
2/ переривання розмови;
З/ помилкове з'єднання з іншим номером (за умови правильного набору потрібного номера та справного телефонного апарату);
4/ прослуховування іншої телефонної розмови.
Щодо АТС-5 та АТС-6, їх робота може бути оцінена як “гарна”, з огляду на те, що вище перераховані недоліки трапляються у дуже незначній кількості випадків. В підтвердження гіпотези наведемо наступні факти: Питання: "Чи буває погано чути співрозмовника?"; відповіді розділилися таким чином:
АТС-2: часто – 84%; рідко – 16%;
АТС-3: часто – 67%; рідко – 33;
АТС-4: часто – 100%;
АТС-5: часто – 16%; рідко – 84%;
АТС-6: рідко – 100%.
Питання про помилкове з'єднання; відповіді:
АТС-2: часто – 67%; рідко – 33%;
АТС-3: часто – 50%; рідко – 33% ніколи – 17%;
АТС-4: часто – 84%; рідко – 16%;
АТС-5: рідко – 84%; ніколи – 16%;
АТС-6: дані співпадають з АТС-5.
Питання про переривання розмови; відповіді:
АТС-2: часто – 100%;
АТС-3: часто – 17%; рідко – 67% ніколи – 16%;
АТС-4: часто – 84%; рідко – 16%;
АТС-5: рідко – 67%; ніколи – 33%;
АТС-6: рідко – 16%; ніколи – 84%.
І, наприкінці, питання про прослуховування іншої розмови:
АТС-2: часто – 67% рідко – 17%; ніколи – 16%;
АТС-3: часто – 5056; рідко – 50%;
АТС-4: часто – 84%; рідко – 16%;
АТС-5: рідко – 16%; ніколи – 84%;
АТС-6: ніколи – 100%.
За допомогою інших питань виявлено також, що:
– спарений телефон спричиняє деякі незручності більшості абонентів;
– абоненти АТС-2, АТС-3 та АТС-4 не користуються
додатковими послугами, хоча знають про їх існування; більшість задоволена розміром абонентної плати і вони не бажають переходити на похвилинну
оплату розмов;
–
хоча в цілому абоненти задоволені роботою АТС міста Ніжина, більшість (за наявності фінансових можливостей)
залюбки користувалися б сотовим
зв'язком.
А зараз спроба екстраполяції (базуючись на даних, які маються в наявності). Спочатку прогнози щодо сотового зв'язку. У випадку, якщо сотовий зв'язок стане дешевшим (на стільки, щоб він міг реально конкурувати з міською мережею електрозв'язку) і виходячи з результатів опитування, можна з упевненістю стверджувати, що великий відсоток абонентів АТС-2, АТС-3, АТС-4 перейдуть на користування ним. Щодо АТС-5, АТС-6, то їх становище виглядає краще, бо через якість послуг, яка вище від рівноцінних послуг АТС-2, АТС-3 та АТС-4 вони зможуть доволі довго протриматися, зберігаючи клієнтів та, відповідно, підтримуючи свою технічну базу в належному стані. Хоча, з огляду на сучасне становище на ринку кольорових металів, тобто на можливість неконтрольовано здавати їх та отримувати за це готівку (не скрізь, звичайно, але випадки ще трапляються), АТС несуть та й нестимуть багатотисячні збитки за пошкоджене устаткування. Держава неспроможна компенсувати ці збитки у повній мірі, тому АТС має витрачати власні гроші на ремонт. Джерело цих коштів , в першу чергу, – абонентна плата.
Тобто АТС будуть її підвищувати з метою компенсації збитків. Це не може не позначитися на виборі клієнтів. Сотовий зв'язок захищений від подібного роду втручань, крім того він приваблює багатьох такими якостями, як: мобільність, престижність, посекундна тарифікація розмови, тощо. Ще один аргумент на користь сотового зв'язку – спарені телефони. Не є таємницею, що спарені телефони – це джерело постійних незручностей для усіх їх власників, бо коли по одному з телефонів говорять, по іншому не можливо викликати “швидку” чи “пожежну”, чи “міліцію” – і це може коштувати багатьох життів. Можливо було б краще, якби кожний користувач мав свій окремий номер. Саме цю можливість і надав сотовий зв'язок. Так, зараз це недешево, але беручи до уваги, що технічний прогрес не те що не стоїть на місці, а семимильними кроками рухається вперед, приблизно через І5-2О років кожен бажаючий зможе придбати собі мобільний телефон та буде в змозі оплачувати користування ним.
Таким чином, ми бачимо, що сотовий зв'язок, за умови зменшення ціни, буде домінувати на ринку подібних послуг. У випадку перетворення міської телефонної мережі на акціонерне товариство, можна прогнозувати падіння курсу акцій (поступове), якщо справи залишаться в такому ж стані, в якому вони є зараз.
Все ж таки, стоячи на порозі нового тисячоліття, хочеться сподіватися, що, незважаючи на жорстку конкуренцію, керівництво міської мережі електрозв'язку зробить усе можливе, щоб покращити якість обслуговування та збільшити число клієнтів АТС, що призведе до збільшення кількості робочих місць, надходження грошей в міський бюджет і, як результат, до поліпшення добробуту мешканців нашого стародавнього міста.
Діаграма до запитання про прослуховування іншої розмови:
