≤нод≥ в≥д студент≥в факультету ≥ноземних мов можна почути, що вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови перешкоджаЇ вивченню основноњ. „и д≥йсно це так Ц ми намагатимемос¤ вивчити. ≤нша проблема не менш важлива. ¬ ун≥верситет≥ на факультет≥ ≥ноземних мов навчаютьс¤ студенти ≥з р≥зних м≥ст та с≥л ”крањни, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ р≥внем усп≥шност≥. ѕроблема пол¤гаЇ в тому, що в силу р¤ду об'Їктивних фактор≥в (р≥вень п≥дготовки вчител≥в, матер≥альна забезпечен≥сть шк≥л та ≥нше), ¤к≥ мають безпосередн≥й вплив на р≥вень здобутт¤ результат≥в, частина студентськоњ молод≥ ≥з с≥льських шк≥л, ¤к де¤к≥ вважають, навчаютьс¤ г≥рше, н≥ж т≥ студенти, ¤к≥ вивчали англ≥йську мову в м≥ст≥.

ќтже, мета досл≥дженн¤ Ц досл≥дити готовн≥сть ≥ в≥дношенн¤ студент≥в до вивченн¤ двох мов (¤к≥ мови њм до вподоби), та чи допомагаЇ або перешкоджаЇ вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови вивченню основноњ; по¤снити, ¤к≥ фактори впливають на усп≥шн≥сть студент≥в, ¤ку роль при цьому в≥д≥грають знанн¤, ¤к≥ студенти отримали п≥д час навчанн¤ в загальноосв≥тн≥х школах (також техн≥кумах, ѕ“”) та школах з поглибленим вивченн¤м мов, ≥ чи ≥снуЇ диференц≥ац≥¤ м≥ж студентами з точки зору р≥вн¤ набутт¤ знань та досл≥дити тенденц≥њ оволод≥нн¤  ≥ноземними мовами.

√≥потези: 1. —тавленн¤ студент≥в до вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови на факультет≥ негативне. 2. Ћюдина спроможна одночасно вивчати дв≥ ≥ноземн≥ мови, навчаючись на факультет≥ ≥ноземних мов. 3. ”сп≥шн≥сть студент≥в залежить в≥д њх амб≥ц≥йност≥, ц≥леспр¤мованост≥, об≥знаност≥, вродженоњ схильност≥ людини до оволод≥нн¤ ≥ноземними мовами, ≥ при цьому фактор локальност≥ (здобутт¤ знань з ≥ноземноњ мови в м≥ськ≥й, с≥льськ≥й школ≥, школ≥-л≥цењ, чи школ≥ з поглибленим вивченн¤м мов) в≥д≥граЇ певну роль, але невелику. Ѕуло опитано 20% юнак≥в та 20% д≥вчат з кожного курсу. ќпитуванн¤ показало, що 84,5% респондент≥в позитивно в≥днос¤тьс¤ до вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови. ƒ≥вчата б≥льш схильн≥ до вивченн¤ .другоњ ≥ноземноњ мови, н≥ж юнаки. «Т¤сувалос¤, що лише 2,8% опитаних в≥днос¤тьс¤ негативно до вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови. ” 25% юнак≥в вивченн¤ другоњ мови Ц вимушена необх≥дн≥сть. Ѕайдуже ставленн¤ до вивченн¤ мови у 8,3% юнак≥в та 1,7% д≥вчат. 67,8% д≥вчат та 50% юнак≥в переконан≥, що другу ≥ноземну мову краще вивчати з репетитором, а 32,2% д≥вчат та 33,3% юнак≥в переконан≥, що краще Ц в груп≥ на зан¤тт¤х. “а лише 10,2% опитаних користуЇтьс¤ послугами репетитор≥в, при чому т≥льки д≥вчата.

√≥потеза про негативне ставленн¤ до вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови не п≥дтвердилась. 79,7% д≥вчат та 66,7% юнак≥в вважають, що людина може (спроможна вивчати) одночасно дв≥ ≥ноземн≥ мови. ÷е можливо тому, що студенти розум≥ють важлив≥сть вивченн¤ ≥ноземних мов, особливо зараз, коли встановлюютьс¤ т≥сн≥ економ≥чн≥ та культурн≥ зв'¤зки з ≥ншими крањнами. ¬имоги щодо спец≥ал≥ст≥в в р≥зних сферах д≥¤льност≥ на сучасному етап≥ розвитку нашоњ крањни зростають, тому повинна ≥снувати р≥вновага м≥ж вимогами сусп≥льства ≥ тим, що вони реально можуть запропонувати на ринку прац≥. ћожна вивчати одночасно дв≥ мови, але ефективн≥ше вивчати другу мову, коли вже оволод≥ли на середньому р≥вн≥ одн≥Їю ≥ноземною мовою. 33,3% юнак≥в дотримуютьс¤ ц≥Їњ думки. ¬ивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови спираЇтьс¤ на ту ≥ноземну мову, ¤ка вже в певн≥й м≥р≥ засвоЇна. “ому дуже часто студенти вживають англ≥йськ≥ слова на зан¤тт¤х з н≥мецькоњ мови. ѕри вивченн≥ ≥ноземноњ мови (особливо другоњ) студенти стикаютьс¤ з р¤дом труднощ≥в. 37,3% д≥вчат та 8,3% юнак≥в мають труднощ≥ в правопис≥ (це в≥дноситьс¤ також ≥ до основноњ ≥ноземноњ мови). ƒл¤ 10,2% д≥вчат та 16,7% юнак≥в важко сприймати на слух. ўе 16,7% юнак≥в та 16,9% д≥вчат важко засвоюють нову лексику. “руднощ≥ в граматиц≥ Ц це слабке м≥сце дл¤ 5,7% студент≥в.

ќтже, нашим викладачам сл≥д прид≥л¤ти б≥льше уваги правопису та ауд≥юванню. 16,9% студент≥в вважаЇ, що дл¤ вивченн¤ другоњ ≥ноземноњ мови в≥дводитьс¤ недостатньо годин. 3,4% д≥вчат стверджують, що на факультет≥ не вистачаЇ досв≥дчених вчител≥в. 33,9% д≥вчат та 33,3% чолов≥к≥в переконан≥, що потр≥бно використовувати ≥нш≥ методи навчанн¤. ƒ≥вчата б≥льше н≥ж юнаки скаржатьс¤ на ≥нтенсивн≥сть навчанн¤. “ак,  вар≥ант в≥дпов≥д≥ Узанадто багато навчального матер≥алуФ вибрали 13,6% д≥вчат ≥ лише 8,3% юнак≥в. ¬с≥ студентки, що навчалис¤ в л≥цењ, вчатьс¤, зг≥дно з даними, на "в≥дм≥нно". ÷е говорить про те, що л≥цењ виправдовують св≥й статус учбового закладу вищого іатунку. Ќа факультет≥ ≥ноземних мов навчаютьс¤, зг≥дно з даними опитуванн¤, б≥льше студент≥в ≥з м≥ських шк≥л Ц 67,6%, в той час, ¤к ≥з с≥льських шк≥л Ц лише  16,9%. ≤з цих 16,9% на "задов≥льно" вчатьс¤ 50%, на "добре" Ц 33,3%, на "в≥дм≥нно" Ц 16,6% (берутьс¤ результати всього факультету: 2, 3, 5 курси). « м≥ських шк≥л на факультет≥ вчатьс¤ 91,66% юнак≥в (з 20% опитаних), та 62,71% д≥вчат. ≤з 91,66% чолов≥к≥в 9,09% навчаЇтьс¤ на Ув≥дм≥нноФ, 54,5% Ц на УдобреФ, 36,4% Ц на Узадов≥льноФ. Ќа Узадов≥льноФ вчатьс¤ 16,2% д≥вчат, на УдобреФ Ц 59,4%, на Ув≥дм≥нноФ Ц 24,3% (≥з 62,71% д≥вчат). ¬ ц≥лому 23,5% опитаних студент≥в з м≥ських шк≥л навчаютьс¤ на Ув≥дм≥нноФ. « с≥льських шк≥л на Ув≥дм≥нноФ навчаютьс¤ 16,6% респондент≥в. ќтже, досить очевидно, що б≥льш≥сть студент≥в ≥з м≥ських шк≥л навчаютьс¤ краще, н≥ж т≥ студенти, що навчались в с≥льських школах.   јле Ї проблема:    ¤кою вважати цю р≥зницю? ћалою чи великою? ¬≥рог≥дно, що наша г≥потеза, про те, що попереднЇ навчанн¤ студента в м≥ськоњ чи с≥льськоњ школ≥ значно не впливаЇ на усп≥шн≥сть Ц не п≥дтверджуЇтьс¤. ’оча студенти старших курс≥в б≥льш заклопотан≥ результатами своЇњ усп≥шност≥, з в≥дпов≥дей вс≥х респондент≥в можна зробити однозначний висновок: усп≥шн≥сть студент≥в залежить безпосередньо в≥д типу загальноосв≥тньоњ школи, в ¤к≥й студент факультету ≥ноземних мов здобував знанн¤ з ≥ноземноњ мови.

∆алюг≥дний стан багатьох с≥льських шк≥л можна по¤снити поганим економ≥чним становищем, ¤ке склалось в ”крањн≥ на даний пер≥од; м≥н≥стерство осв≥ти вид≥л¤Ї недостатньо кошт≥в на ф≥нансуванн¤ с≥льських шк≥л, ≥, ¤к насл≥док, школи мають слабку матер≥альну базу. ¬икладач≥ шк≥л  не заохочуютьс¤ ≥ тому майже нема припливу св≥жих кадр≥в та викладач≥в з досв≥дом роботи. ≈коном≥чне становище ≥ процес урбан≥зац≥њ Ї результатом зм≥н в пол≥тичному устроњ сусп≥льства, зокрема зм≥н тотал≥тарноњ ≥деолог≥њ на демократичн≥ погл¤ди. ѕотр≥бно звернути увагу на проблему отриманн¤ вищоњ осв≥ти юнаками та д≥вчатами ≥з с≥льських шк≥л. Ѕезумовно, ми вс≥ розум≥Їмо, в ¤кому стан≥ знаходитьс¤ економ≥ка держави, але про п≥дростаюче покол≥нн¤, ¤ке завтра буде керувати державою,  не треба  забувати, а створити йому вс≥ умови дл¤ всеб≥чного розвитку ≥ здобутт¤ ним знань та вм≥нь, ¤к≥ пот≥м будуть  служити на благо ”крањни.

1. „и важко ¬ам даютьс¤ ≥ноземн≥ мови ?

6. „и можете ¬и досконально вивчити ≥ноземну мову на факультет≥ ?

12.... ¬и достатньо (дл¤ навчанн¤) забезпечена людина?