Ќа сьогодн≥ украњнська система осв≥ти переживаЇ певн≥ зм≥ни на р≥зних њњ р≥вн¤х. ¬≥дкриваютьс¤ приватн≥ школи, л≥цењ, г≥мназ≥њ. —ередн≥ школи перейшли в≥д 5-бальноњ до ≤2-бальноњ системи оц≥нюванн¤. ѕевн≥ зм≥ни мають м≥сце ≥ в вищих навчальних закладах. ¬ ¤к≥й м≥р≥ сьогодн≥шн≥й ¬”« в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ¬”«у рад¤нського пер≥оду, ми зможемо визначити за допомогою даного соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, що проводитьс¤ у форм≥ анкетуванн¤. ќтже, ц≥ллю досл≥дженн¤ Ї:

1) досл≥дити в≥дношенн¤ студент≥в-випускник≥в до т≥Їњ осв≥ти, ¤ку вони отримали (майже отримали) за 5 рок≥в навчанн¤ в Ќ≥жинському педагог≥чному ун≥верситет≥;

2) досл≥дити готовн≥сть ≥ сприйн¤тлив≥сть студент≥в до зм≥н.

ќб'Їктом досл≥дженн¤ Ї студенти 5 курсу факультету ≥ноземних мов /2000-2001 рр./. √≥потеза досл≥дженн¤: «агальне у¤вленн¤ студент≥в про ¤к≥сть осв≥ти, ¤ку вони здобули, повинно бути досить позитивне, хоча навр¤д чи студенти переконан≥ в тому, що ¤к≥сть навчанн¤ зростаЇ, а не пог≥ршуЇтьс¤. ќсновою гарноњ осв≥ти Ї ефективне плануванн¤ навчального процесу, тод≥ ¤к на факультет≥ ≥ноземних мов розклад зан¤ть, мабуть, не м≥г бути г≥ршим, н≥ж зараз. —туденти прагнуть здобути право вибору предмет≥в дл¤ вивченн¤. Ѕ≥льш≥сть визнають, що перевантажен≥ домашн≥ми завданн¤ми ≥ не зац≥кавлен≥ у вивченн≥ теоретичних предмет≥в.  р≥м цього статус студента в цьому ун≥верситет≥ Ї досить низьким. Ќажаль, студенти мають неприЇмн≥ асоц≥ац≥њ щодо в≥дв≥данн¤ б≥бл≥отеки, ¤ка працюЇ лише дек≥лька годин на добу з численними "пров≥трюванн¤ми".

Ѕуло опитано практично весь 5 курс факультету ≥ноземних мов. « числа опитаних 82,5% ─ ж≥ночоњ стат≥ ≥ 17,5% ─ чолов≥чоњ. ѕереважна б≥льш≥сть студент≥в задоволена здобутою осв≥тою. ўодо зростанн¤ чи спаду ¤кост≥ навчанн¤ погл¤ди розд≥лилис¤ майже 50/50. ќднозначною була в≥дпов≥дь на питанн¤ є3 щодо ефективност≥ розкладу. ¬с≥ погодилис¤ на тому, що розклад на факультет≥ Ї незадов≥льним.

« недов≥рою були сприйн¤т≥ питанн¤ 4 ≥ 5, що св≥дчить про необ≥знан≥сть студент≥в в п≥дходах до навчанн¤. ƒо реч≥, про це ж св≥дчить ≥ однозначна в≥дпов≥дь на ≤ питанн¤. —туденти не мають змогу пор≥вн¤ти нашу осв≥ту з чимось ≥ншим, оск≥льки ”крањна на даний момент все ще залишаЇтьс¤ УзакритоюФ крањною. « ≥ншого боку, викладач≥ пост≥йно втлумачують студентам, ¤ку гарну систему осв≥ти маЇ наша крањна ≥ що Ќ≥жинський ун≥верситет Ї чи не найкращим в ”крањн≥. Ћише невелика к≥льк≥сть студент≥в задоволена використанн¤м викладачами ауд≥о та в≥део матер≥ал≥в. ќсобливо гостро стоњть це питанн¤ на н≥мецькому в≥дд≥ленн≥. ѕроцент дов≥ри профес≥онал≥зму викладач≥в Ї досить невисоким (питанн¤ 6). ÷е могло бути зумовлено тим, що в останн≥ роки ун≥верситет приймаЇ на роботу студент≥в, ¤к≥ щойно зак≥нчили цей же ун≥верситет ≥ не здатн≥ забезпечити високий р≥вень викладанн¤ мови. ѕриблизно половина студент≥в не в≥дчувають потреби в уроках домашнього читанн¤ на старших курсах. Ќе дивно, бо дл¤ вивченн¤ мови Ї недоц≥льним читанн¤ книжок, написаних б≥льш ¤к п≥встол≥тт¤ тому. —туденти ж, зазвичай, пост≥йно перевантажен≥ домашн≥ми завданн¤ми. Ќаша система ─ Увчитис¤ ─ це зубритиФ. “еоретична граматика та теоретична фонетика, мабуть, викликають найб≥льшу в≥дразу в студент≥в. Ѕ≥льше 80% студент≥в висловилис¤ проти њх вивченн¤. —туденти вважають, що оц≥нка залежить в≥д в≥дношенн¤ викладача ≥ тому схил¤ютьс¤ до письмовоњ форми оц≥нюванн¤. (пит. 11,12). ћало хто /д≥йсно мало хто/ ставитьс¤ до прац≥вник≥в б≥бл≥отеки при¤зно: вони сто¤ть на задн≥х лапках перед начальством ≥ плюють на студент≥в. ћ≥зерн≥ години роботи б≥бл≥отеки н≥кому не до вподоби. ƒивно, але дехто нав≥ть знаЇ, що в розвинутих крањнах у студент≥в б≥льше прав ≥ б≥льше можливостей ─ б≥бл≥отеки працюють 7 дн≥в на тиждень ц≥лодобово.

–езультати опитуванн¤

«апитанн¤ є 13. „и згодн≥ ¬и з тим, що прац≥вники б≥бл≥отеки в≥днос¤тьс¤ до студент≥в з належною повагою?